Aliyn Raven

How many more crimes must Russia commit in Europe before Europe realizes that, in its drive to destroy it, Russia will not stop at Ukraine alone? Europe will survive only if Ukraine is free and Russia collapses. And it would deprive Trump of his primary weapon against Europe.
https://mstdn.party/@aliyn_raven

Aion 2 is terrible. Very aggressive monetization. It would be more honest to make the game an overtly paid title with a monthly subscription rather than lying about it being "free-to-play." Selling your product for a good price is the right thing to do. But lying is wrong.
https://mstdn.party/@aliyn_raven

The events in Mariupol, Bucha, and Oleshky, and the bombed-out schools, bridges, and hospitals in Kyiv—this is what a visit from authentic Russian culture and the true Russian World looks like. Do you want Russia to come to you?
#RussiaIsAWarCriminal

https://mstdn.party/@aliyn_raven

Russia bombs kindergartens and schools in Ukraine. Russia starves the encircled Ukrainian city of Oleshky. Russia kills, tortures, and rapes people in the Ukrainian cities it has seized. Europe waits for a Russian invasion and saves it from collapse.
#RussiaIsAWarCriminal

Why prepare for war with Russia when it is far easier, cheaper, and—above all—safer for people to break it up into several states? Russians won’t become good people because of it, but they will be too weak to invade, plunder, and kill.
https://mstdn.party/@aliyn_raven

Trump did NOT demand that Russia withdraw from Ukraine beyond the 1991 borders.
Trump did NOT help Saudi Arabia defend itself against the Houthis.
Trump blamed Ukraine for rising fuel prices.
Who still doubts that Trump is Putin’s ally and wants to destroy Europe?
https://mstdn.party/@aliyn_raven

Putin merely ordered a war against Ukraine. Russians could have stayed home. Russians could have kicked Putin out. But they went on a killing spree. Putin's death or execution won't change anything. Russia is a maniac in its own right. Only its collapse will save the world.
#RussiaIsAWarCriminal

https://mstdn.party/@aliyn_raven

Capitalists need people as buyers of their goods and services. Socialists and communists don't need people for anything. That's why capitalism provides people with earnings, benefits, pleasure, and entertainment. Socialism and communism mean poverty, concentration camps, and war.

https://mstdn.party/@aliyn_raven

Trump hates Europe and wants to destroy it. Putin hates Europe and wants to destroy it. The Russians hate Europe and want to destroy it. Where does the idea come from that CIA Director John Ratcliffe went to Moscow to persuade Putin and the Russians to make peace?

https://mstdn.party/@aliyn_raven

Короткі замальовки з життя різних людей через погляд іронічної пані.

Історія-4. Равлик, нейромережі та що лишень заманеться

— Дядечку Кевіне, — сказала Ріана благородному дідусеві, який сидів за прилавком, — міз Данвер принесе віяло та торбинку біля трьох пополудні. Якщо візьмете, то одразу ж зробіть фото та надішліть мені в месенджер.
Ця людина не була її родичем. Вони познайомилися, коли Ріана купила крамницю. Але так склалося, що Ріана називала його "дядечко", він казав їй "Рі".
Світ змінювався, і навіть такий консервативний і заснований на особистих зустрічах бізнес, як торгівля старовиною, перейшов у мережу. А Кевіну Вілсону було важко освоювати всі ці новомодні речі. Та їздити по всіх кінцях світу, вишукуючи товари на блошиних ринках та гаражних розпродажах. Вілсон продав крамницю та оселився у курортному селі на південному морському узбережжі. Але незабаром стало нудно. А нова господиня його крамниці шукала помічника, який може не лише забалакати відвідувача до покупки, а й робити оцінку краму. Вілсон влаштувався до Ріані на пів ставки: він працював, коли вона була у поїздках. Це було залишало достатньо часу для відпочинку та дозволяло почуватися важливим фахівцем, а не спорохніливим і нікому не потрібним старим.
Вілсон працював по-старому, через особисте спілкування з покупцями та продавцями, а всі мережеві справи робила Ріана. Вдалий поділ праці. І Вілсону сподобався новий дизайн торгового залу, який зробила Ріана: дуже якісна стилізація під книги Дікенса — саме книги, а не реальну вікторіанську епоху. Меблі, що імітують ці роки, і невеликі, спеціально зроблена та точно розрахована зношеність, потертість, яка створювала відчуття домашнього затишку. Сучасним був лише барний стілець за прилавком, і відвідувачі його не бачили. А касовий апарат ховався у справжній вікторіанській скриньці. Навіть лампочки повністю імітували газове освітлення. Зрозуміло, було сучасне яскраве безтіньове підсвічування, але воно вмикалося на кілька хвилин, якщо покупець хотів розглянути якийсь товар. А в основному це була ідеальна, дуже реалістична декорація, яка занурювала відвідувача в один із найвідоміших у світі всесвітів. І це виявилося дуже хитрим та ефектним комерційним ходом, бо в антикварних крамницях купують не речі, а мрії.
Навіть візуалізація сайту була візитом у казку.
І ця казка дозволила крамнице не просто пережити ковідні локдауни та не розоритися, а й отримати прибуток.
Однак світ продовжував змінюватися швидко та незворотно. Вілсон боявся втратити роботу. Справа була зовсім не в грошах. Вілсон досить забезпечений, щоб дозволити собі комфортне життя в курортному районі, хатну працівницю та доглядальницю. Але бути популярним консультантом-антикваром чи грати в бридж зі старими пердунами – це зовсім різні речі. Вілсон не хотів бути старим. Вік не має значення. Все вирішує те, чим ви займаєтесь. Але стрімке оновлення світу знову викидало Вілсона на узбіччя, забирало життя, перетворювало на нікчемну руїну, на сміття.
— Рі, ти недурна дівчинка, — сказав він. — Тебе не лякає штучний інтелект? Всі ці нейромережі...
— Вони корисні. А про те, що ШІ, НМ і таке інше захоплять світ або знищать людство, говорять лише ідіоти з освітнім рівнем равлика.
— Чому ти вирішила, що людству нічого не загрожує? — зацікавився Вілсон.
— Людству багато чого загрожує, але ШІ та НМ до цього списку не входять. Штучний інтелект, нейромережі та всі інші штуки з цієї галузі не мають потреби в їжі та сексі. Вони можуть померти. А отже, у них немає інстинкту внутрішньовидової та міжвидової конкуренції за ресурси виживання. Тому всі ці вундерштучки за своїм бажанням не ворухнуть жодним бітом. І якщо ви почуєте, що десь штучний інтелект, нейромережа чи суперкомп'ютер почали знищувати людство, то ними керує група Homo Sapiens'ів.
— Нехай так... — хитнув головою Вілсон. — Але як із роботою? Скільки людей опиниться на допомозі? Не всі можуть бути програмістами. І де брати кошти на допомогу?
— Боюся, безліч сфер очікує на дефіцит кадрів, — усміхнулася Ріана. — Операторів нейромереж завжди буде мало. І там не треба бути програмістом. Достатньо формулювати завдання. Але це потрібно й для повсякденного життя.
— Подивися, — Вілсон розгорнув до неї ноутбук. — Цей рекламний ролик за десять хвилин зробила нейромережа за наказом однієї людини. Сто працівників рекламної агенції втратили роботу.
Ріана переглянула відео.
— Малюнок виглядає гарненько, але сам ролик провальний. Це підходить для 1980-х, а зараз жахливо. Двадцять вісім секунд — надто довго, теперішні люди думають набагато швидше. Глядачам стане нудно та вони перемкнуть канал. Повтори епізодів — це дратує і змушує ненавидіти рекламований продукт. І, нарешті, як ви збираєтесь спонукати людей взагалі помітити цей ролик? Людина отримує за день — не за добу, за день, це шістнадцять-вісімнадцять годин неспання — три тисячі рекламних звернень. Але людина помічає лише три із них. Інакше кажучи, за тиждень до адресата доходить двадцять одне звернення із багатьох тисяч. І з них лише одне викликає інтерес. Зверніть увагу — не рішення про купівлю товару чи послуги, а лише швидкоплинний інтерес до звернення.
Вілсон розгорнув ноутбук до себе. Дивитись новини він вважав за краще в інтернеті — настільки Вілсон умів ним користуватися. І навіть перевіряти новини на правдивість не забував. Але виявилося, що цього замало, щоб не бути ошуканим.
— Рі, ти обрала антикварну крамницю, бо тут простіше з рекламою? Любителі старовини — маленький світ, де легко заявити про себе.
— І тут подорожі входять до виробничих витрат і не оподатковуються. Ви можете літати в Японію або Сейшели стільки разів, скільки захочете.
— Це правда, — усміхнувся Вілсон. — У твоєму віці я більше був у поїздках, аніж у крамниці. За прилавком сидів черговий магістр історії мистецтв чи антропології.
Він задумливо кинув погляд на екран ноутбука.
— Рі, що ти робиш із нейромережами?
— Дизайн для сайту. Відстежую моду на вінтаж та антикваріат через відкриті записи у соцмережах. Шукаю спільноти та групи, де буде доречно побалакати про старі речі. Рекламу не бачать, а легка балаканина має невеликий шанс. Роблю маленькі розважальні есе про товари в крамниці для своїх облікових записів.
— Це правда, що штучний інтелект може писати не лише маленькі есеї, а й великі романи?
— Так. — Ріана посміхнулася. — І якість не гірша, ніж у дев'яноста відсотків макулатури всіх жанрів, якою набиті книгарні. Різниця в тому, дядечко Кевін, що в романі від нейромережі ви отримуєте тільки те, що хочете. Треба лише перерахувати свої симпатії, антипатії та вказати реальну книгу як стилістичний приклад. І буде у вас порнографічний детективний бойовик у піднесеній лексиці Іммануїла Канта.
Вілсон засміявся. А Ріана додала:
— Мені таке не подобається, але це можна зробити. У соцмережах вихвалялися фрагментами таких робіт. І це ще не межа. Ви можете комбінувати що завгодно з чим завгодно. Проблеми починаються, коли ви хочете поділитися своїми фантазіями зі світом та бути почутим хоч кимось. Три тисячі звернень на день — це не лише реклами стосується.
— Але побачити свої смутні фантазії в готовому до вживання вигляді, насолодитися їх поглинанням — це схоже на диво. Я хочу зробити собі повнометражний фільм. Або хоча б серіал із коротких епізодів. Адже, якщо роблять рекламний ролик, можна зробити історію.
— Дядечку Кевіне, їх уже давно роблять. Це не зовсім фільми, а повнометражні мультики будь-якого візуального типу, але це саме повноцінний повнометражний твір. При цьому не дитяча розвага, а річ із серйозною дорослою проблематикою. Ви можете наказати штучному інтелекту знайти сайти та групи у соцмережах, де люди допомагають один одному формулювати правильні промти. Це набір команд для нейромережі, щоб вона зробила потрібний вам продукт. Швидше за все, вам потрібно буде робити заготівлі в декількох різних нейромережах і збирати в кінцеву форму ще в одній.
— Покажи мені, де і як починати, — рішуче мовив Вілсон. — Нехай я і притупився розумом на старість, нехай моє навчання буде дуже повільним, але якщо равлик дістався вершини Фудзі (1), то і я колись зніму фільм, який хотів побачити ще від п'ятнадцяти років.
Ріана показала основи роботи з найпростішою та найпопулярнішою нейромережею та поїхала в аеропорт. Далі закрутилася низка поїздок та пошуку товару, участь в аукціонах, клопіт з доставленням куплених речей покупцям та безліч інших справ.
І для неї громом із ясного неба стала заява від Вілсона на звільнення.
— Я створюю власну студію, — сказав він. — Вже маю команду та великий проєкт. Усе це потребує чимало часу та якісної техніки, яку я не можу тримати у твоєї крамниці. Я відпрацюю місяць згідно із законом і допоможу тобі знайти нового помічника. У мене досі багато зв'язків в університетських колах. Але в мене починається нове життя, і я хочу цілком присвятити себе йому.
— Дядечку Кевіне, пообіцяйте, що я стану першим глядачем вашого фільму, — усміхнулася Ріана. Нехай на неї найближчими днями чекало клопоту більше ніж зазвичай, але втілення мрії близької людини і його відродження цього варте, чи не так?
————
Вілсон натякає на одного з найбільших японських поетів Кобаясі Ісса (15 червня 1763 - 5 січня 1828) та його хайку "Равлик". Цей вірш набув широкої популярності у всьому світі, існує безліч перекладів майже усіма мовами. Найвідоміший переклад українською зробив І. Бондаренко:
Нумо, равлику!
Потихесеньку
Підіймайся на Фудзіяму!

Всі історії тут https://archiveofourown.org/works/90511406