aliyn_raven: (Default)
Aliyn Raven ([personal profile] aliyn_raven) wrote2024-10-27 10:09 pm

Іскорки (1)

Дрібненькі оповіданнячкі-фанфікі по Baldur's Gate 3, написані по ходу першого проходження для заспокоєння власних емоцій і для мовної практики. І так, я граю українською.
Помилки перевіряв безкоштовний ШІ для школярів.
Джен, філософія, політика, трохи коханських стосунок без еротики.
Гру ще не пройшла, тому буде прода.
Прихильникам Вілла не читати! Тав не янгол! Слеш є. Решта на ваш ризик.

— 1 —
— Кім би не була ця Абсолют, а у першу чергу вона скінченна дурепа, — Тав смажив на багатті нанизані на тонку гілочку шматочки м'яса та помідора. Вони зробили короткий відпочинок недалеко від дороги.
— Чому? — здивувався Ґейл.
Абсолют його лякала. Але й одночасно манила величезною магією.
Лей'зель пирхнула зневажливо:
— Із мізкожерами зв'язалась. Невже ж сам не розумієш?
Тав заперечливо хитнув головою:
— Ні. Це не причина, а слідство. Вона дурепа, і тому для неї немає інших союзників, крім мізкожерів і гоблінів. А дурепа вона тому, що бажає всіх скрізь перетворить на покірних ляльок без власної воли. Це означає, що вона змушена буде робити сама всі справи, від державних угод до очищення вигрібних ям у містах. Розумний керівник делегує справи тлумачним підлеглим і дає їм повну волю вирішувати усе за ситуацією. "Піди до того місця, дій за умовами та принеси мені приз". Діло правителя показати напрям, але не бігати у справах. І стежити, як змінюється шлях до мети через зміну обставин. Світ постійно змінюється, тому потрібен керівник, щоб коригувати маршрути. А дурепа Абсолют діє так, ніби світ статичний. Чи намагається зробити його таким, а це неможливо.
Ґейл дивився на Тава здивовано, а Лей'зель кивнула.
— Так. Влаакіт дає наказ, але як його виконати, гіти вирішують сами. Тому чим швидше ми очистимося від пуголовка, тим краще. Хтозна, коли ця гидота прокинеться та перетворить нас на мізкожерів і рабів Абсолют. Нам пощастило, що наші пуголовки сплять, але це не назавжди.
Астаріон мовчав. Привертати на себе увагу зараз безглуздо. Він минулою ніччю змушений був проказав себе як вампіра, і зараз залишається у гурту тільки через заступництво Тава, якого переконав у свої корисності. Але якщо гурт наполягатиме, Тав Астаріона виженіть, а це смерть. Астаріон не зможе ховатися від колишнього господаря-викрадача на самоті — вкрав один раз, вкраде й другий. І тоді будь-яка смерть буде краще покарання, яке зробить для нього Казадор. А дати йому відсіч Астаріон не має сили, і хтозна, чи отримає її колись. Втекти другий раз немає чого навіть мріяти, тому що перший вдався тільки через щасливий випадок. Другий раз доля не буде настільки щедрою. Та й гроші заробляти Астаріон, як уроджений шляхтич, теж не дуже придатний, але жити з жебраками по безкоштовним нічліжкам, збирати одяг у ящиках для пожертвувань біля храмів не хотілося.
Тому треба підкорити цей не найкращий, але вельми корисний гурт, у якому Астаріон раптово опинився.
Але щоб маніпулювати усім гуртом, а не тільки Тавом, потрібен час.
І оскільки Тав тут вирішувач, треба підкорити у першу чергу його. Секс — засіб безвідмовний, у цей справі нікого краще Астаріона нема. Тав вже погодився отримати з Астаріону компенсацію за укус сексом. І після прийдешньої ночі він буде ніби віск у пальцях Астаріона, бажаючи від нього все нових і нових пестощів.
Можливо.
Було щось дивне у Тави. Якась інаковість, це робило його іншим, ніж усі, кого Астаріон колись знав.
І це збуджувало. У якийсь повіки секс для користи буде ще й приємним. У ті роки, коли Астаріон домагався посади магістрата, з впливовими коханцями та коханками було набагато гірше. Коли б не розваги по борделях, було б зовсім нестерпно.
А Тав… У той час Астаріон звабив би його просто для свого задоволення — навіть коли вже став магістратом, і йому самому почали намагатися платити не тільки золотом, але й сексом.
— Із цього слід, — казав тим часом Тав, — що сама Абсолют давно перетворилася на іграшку в руках придворних. Але вони теж таки ж дурні, інакше не намагались би обрати той же шлях. Хіба що в них буде ставка на свій гурт із тих, хто не має пуголовка. Зграя пастухів і безмозкі вівці. Теж не працює, тому що для солодкого життя керівникам треба ще мати тих, хто буде вовну мити, прясти та продавати одяг. І те, хто його купить. Справа Абсолют приречена на поразку так саме, як і її ляльковик. Але це буде не завтра. І ми маємо багато ризику до цього не дожити. І водночас маємо шанс отримати величезні можливості та зробити для себе життя набагато краще того, що було. Якщо будемо діяти обережно та розважливо.
— Не може бути нічого корисного від мізкожера! — взвилася Лей'зель. — Це гидота! Від усього цього треба позбавитися!
— Я нічого не казав про мізкожерив чи Абсолют. Я кажу тільки про силу, яку ці недоумки мають і невміло користують. Сила сама по себе не зла й не добра. Вона навіть не має власний воли. Це просто річ, яку бере будь-який, хто може. Подумай, якою корисною та важливою ти будеш для твоєї королеві, як вона тебе нагородить і підвищить, коли ти отримаєш силу більш ніж зараз. Не відповідай відразу, тільки подумай неспішно.
Лей'зель надулася на нього, ніби дитина, яку татко умовляє з'їсти корисну вівсянку.
— Tsk'va. Ненавиджу, коли ти маєш рацію!
Астаріон заціпенів. Тав хоче стати Абсолют?! Це… А чому ні? Він вже зробив багато такого, що не несила іншим. Принаймні, Астаріон отримає на цьому шляху чимало користі, можливо навіть засіб знищити Казадора з усією його мерзенною зграєю. І встигне втекти, якщо у Тава щось піде небажаним чином.
Тому треба переконати його у своїй вірності. І розпалити у ньому нестерпну спрагу до тіла Астаріона.
У обох справах Астаріон був майстром ще задовго до перетворення на вампіра. Але й Тав виявився набагато складнище високопосадних балдурців і навіть Казадора, його колишнього (добре, ще не зовсім колишнього) викрадача та господаря.
І все ж Астаріон не хотив здаватися.
https://archiveofourown.org/works/60094774